Головна » Статті » Мої статті

Стара казка на новий лад "Коза-дереза"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«КОЗА-ДЕРЕЗА»

Ведуча.

За лісами, за морями

Відчиняє сонце брами,

А за брамами отими

Чарівними, золотими

Диво-казка походжає.

Нас гостинно припрошає

До веселої господи.

Де від заходу до сходу

Щастя повняться простори,

Де зникають біль і горе,

Де чарівні жар-птиці

З квітів п'ють нектар-водицю,

Де Телесика гусятко

Мчить додому на крилятках,

Де хитресенька Лисичка

Всім дарує небилички,

А розпатлана Яга

Всіх не любить, всіх страха.

Там маленька Мишка сіра

Ріпку витягти зуміла,

Мир богатирі пильнують,

Все за зміями полюють.

Диво — диво — дивина — Ця чарівна сторона!

 

ІДІЯ

(Дід читає газету, Баба — журнали).

Дід. Щось сумно... І в карти зіграв, і гороскоп перечитав, і курс долара звірив.

Баба. Так-так. Все одне і те ж: маска для лиця, маска для волосся, салон краси, сауна, нові ціни від "Ейвон".

Дід. Давай сходимо на Клішківський.

Баба. Давай. Себе покажемо і на інших подивимося. А може, щось і купимо.

Дід. Ну, то вдягайся!

(Баба тягається, а Дід дзвонить по мобільному телефону викликає таксі).

Дід. Радіо-таксі? Нам — на базар. Так-так. Чекаємо.

 

ІІ ДІЯ

(Вивіска «Ярмарок»).

Ведуча.

Поспішайте всі на ярмарок!

Поспішайте всі на Клішківський.

Тільки сьогодні, тільки у нас ціни нижчі від ринкових.

Розпродаж, знижки!

Кури, гуси, індики, барани, кози — все чекає на вас!

Поспішайте

(Пісня «Ой, що ж то за шум учинився»).

Ой, що ж то за шум учинився?

То на ярмарок народ зголосився.    

Той воли собі купує, та — спідничку,

Тепер добре і дружині, й чоловічку.

1-й продавець.

Бублики! Бублики!

Найсмачніші бублики!

Хто бубликів не купить,

Той не буде вище пупа.

А хто бублика з'їсть —

Підросте на метрів шість.

2-й продавець.

Валянки, валянки, невеличкі валянки,

На швидкі ніжки нашому Гриці!

Ніжки гарцюють, ручки танцюють.

Валянки нові, Гриць чорнобровий!

3-й продавець.

Купіть гусочку, купіть мою гусочку!

Пір'ячко в неї м’якеньке,

Пантін-прові мите.

Буде пери­на для Діда і Баби тепленька.

 

Дід.

Є у нас водяний матрац.

Баба.

Та й Пантін-прові…

Краще Нізорал-шампунь.

4-й продавець.

Купіть мого баранчика!        

Купіть круторогого!

Тепло буде взимку!

Дід.

Маю кашемірове пальто.

Баба.

Маю норкову шубу.

Циганка.

Я — циганка молода,

Спритна та завзята,

Я вам карти розкладу

Чи на щастя, чи біду.

Будеш гарно працювати —

Значить з того будеш мати.

Якщо будеш ти ледача,

То не буде тобі вдачі.

 

5-й продавець.

Купіть мого півника!

Купіть мого красеня!

Мій півник — молодець,

У нього червоний гребінець,

Вранці встає, всіх будить,

Ще й співає на весь двір:

— Ку-ку-рі-ку!             

Дід.

Є у нас будильник, електронний.

Баба.

Ще й сусіди скандальні.

Не треба півника.

6-й продавець.

Купіть в мене курочку!

Яйця несе, свіжі, поживні, корисні.

Дід.

Їмо йогурти.

Баба.

Біобаланс підтримуємо.

7-й продавець.

Кому кізоньку?

Кізоньку красиву,

Кізоньку розумну,

З гострими ріжками,

З тоненькими ніжками,

Що танцює і співає,

І усіх розвеселяє!

Ану, затанцюй, кізонько! (Кізка танцює).

Баба.

Купи, Дідусю, купи.

Вона така гарна, така мила.

Дід.

Та ну... Годуй, паси,.. Скільки хочете за свій товар?

7-й продавець.

Не багато і не мало, а ту калиточку, що у вас,

Дідуню, на поясочку.

Дід.

Ой, як багато!

Баба.

Ой, Дідусю, буду прати, пекти, їсти варити, тобі догоджати.

Купи, моє серденько.

Дід.

Гаразд! І так долар падає...

7-й продавець.

 На тому бувайте здорові!

Козу забирай­те, шануйте її і догоджайте.

(Пісня «Ой, продала дівчина курку»).

Ой, там на торжку, на базарі,

Миски та ложки продавали,

І купили Дід та Баба козу,

І натішитись ніяк не можуть.

Козу, як рожу, купили,

На базар недаремно ходили,

ІІІ ДІЯ

Ведуча.

Задоволені Дід та Баба.

Натішитись козою не можуть.

На другий день посилає Дід Бабу козу пасти.

Дід.

Ти шануй гарненьку пашу,

Нагодуй ти кізку нашу,

Щоб була, немов гора,

Щоб дала нам молочка.
(Дід йде за куліси, а Баба і Коза на сцені).
Баба.

Пасися, Кізонько, на зеленій травичці, пасися, добре наїдайся.
(Пісня «Ой, у полі нивка»).     

Ой, у полі нивка,

Кругом материнка...

Там Бабуся козу пасла, 2 рази

Добре напасала.

 

А вже ж тая кізка,

Кізка їз й вреднюча,

Туди-сюди поглядала, 2 рази

Траву не жувала.

(Виходить Дід).

ДІД.     

Кізонько моя мила,

Кізонько моя люба,

Чи ти пила, чи ти їла?

Коза.

Не пила я і не їла,

Баба пасти не хотіла.

Як ішла через місточок, —

Ухопила кленовий листочок.

Як ішла через гребельку, —

Ухопила водиці крапельку.

От і вся моя їда.

Дід.

Що ти кажеш? От біда!

Ти чого її не пасла?

Коза.

І води мені не дала!

Баба.

І пила вона, і їла,

Чим же я їй не догодила?

Коза.

Бреше, бреше, ти не вір,

Не пускай її у двір!

Дід.

Що робить мені з тобою?
Сам займуся я Козою.
Сам водою напою,     

Попасу і подою.

Баба.

Ото потіха,

Мій Дідок із глузду з'їхав!

(виходить).

Дід.

Беру в руки батіжок,

Жену Кізку на лужок.

(Дід з Козою танцюють).

(Баба виходить зустрічати Діда з Козою).

Баба.

Вже на вечір повертає,

А старого десь немає.

О! Назад уже жене.

Ну, згадає він мене!

Дід.

А тепер, Бабцю, не лайся,

А скоріш Козу питайся,

Чи на полі паша є?

До цих пір траву жує!

Баба.

Кізонько моя мила,

Кізонько моя люба,

Чи ти пила, чи ти їла?

Коза.

Не пила я і не їла.

Дід.

Як сказать таке посміла?

Коза.

Тільки бігла через місточок —

Ухопила кленовий листочок.

Тільки бігла через гребельку —

Ухопила водиш крапельку.

Дід.

Кізко, кізко, схаменися!

Коза.

От, дивися, причепився!

Бабця, ти йому не вір,

Не пускай його у двір!

Дід.

Де мій ніж? Заріжу кляту!

Коза.

Ох, який ти, Дід, завзятий.

А попробуй-но, заріж.

Та не візьме мене ніж!

(Коза втікає, Дід наздоганяє, але повертається ні з чим).

Дід.      

Ти на мене не дивися,

Бачу й сам, що помилився.

(Пісня «Цвіте терен»).

Цвіте терен, цвіте терен,

Та й лист опадає.

 

Хто на ярмарок не їздив,  2 рази

Той горя не знає.

Цвіте терен, цвіте терен,

Та й лист опадає.

Хто козу собі не купив,      2 рази

Той горя не знає.

Ведуча.    

Нема що робити.

Пішли засмучені Дід з Бабою, а Коза — і не журиться, знай — співає.
(Коза ходить по лісу).            

Коза.

Я— Коза-Дереза,

За калитку куплена.

Як залізе в мене біс,

Розжену увесь цей ліс!

(Пісня Кози на мелодію «І шумить, і гуде»).

І шумить, і гуде,

Кізка лісом іде.

А хто ж мене, молодую, 2 рази

Та й додому поверне.

Лисиця.

Чую, чую співи я,

Ти куди і звідкіля?

Де твій паспорт, документи?

Покажи мерщій, в моменті!

Коза.

Що таке? Права людини!

Хто посмів їх нарушать?

Вовк.

Я — інспектор-податківець!

Маю право перевірять!

Паспорт ваш, дохід-розхід

І прописку покажіть!

Коза.

От і вляпалась, дурна!

Ні прописки, ні розписки,

Ні доходу, ні розходу.

Треба швидше утікати,

Свої ноги забирати,

До хазяїв повертатись.

(Коза тікає від Вовка. Вовк намагається її догнати, але потім повертається).

Вовк.

Я б її... Та неохота,

Спішна в мене є робота...

Краще я оцю козу

Стороною обійду.

Лисиця.

Ну, а нас не проведе!

Ведмідь.

Утекла коза рогата,

Та далеко не втече!

Буде знати, буде знати,

Що на всяку задираку

Повно правил всяких є.

 (Вовк, Лисиця і Ведмідь співають і танцюють).

(Пісня розбійників з мультфільму «Бременські музикан­ти»).

Ой, говорять, що ми — злюки,

Як у це повірити?

Дано нам закон у руки —

Треба швидше діяти.

Ой, ля-ля, ой, ля-ля»

Все перевіримо ми сповна.

Ой, ля-ля, ой, ля-ля, ух-ха!

Будем діять справедливо,
Хоч поблажок ви не ждіть..
Щоб сьогодні жить правдиво,
Дружбу й честь ви бережіть.
Ой, ля-ля, ой, ля-ля,
Не сховається Ккоза..
Ой, ля-ля, ой, ля-ля,   ух-ха!

ІУДІЯ

(Дід та Баба сидять у хаті, Коза стукає у двері).

Коза.

Тук-тук, тук-тук.

Баба.

А хто до нас прийшов?

Коза.

Дідусю, Бабусю, простіть мене. Я все-все зро­зуміла. Важко у світі без друзів.

Дід.

Ох, Кізонько наша мила,

Як же тебе не простити?

Баба.

А про друзів сказала ти гарно. Вірні друзі допо­можуть і в радості, і в горі.

Дід.

Цінуйте і бережіть один одного, вмійте прощати, тоді й друзів вірних будете мати!

Коза.

Сто приятелів навкруг,

Але хто найкращий друг?

Допомога знадобилась —

Справжня дружба проявилась.

Ти мій друг і я твій друг,

Стало кращим все навкруг.

І ніякій злій людині

Не здолати нас віднині.         

(Всі виходять на сцену. Фінальна пісня на мелодію «Твори добро»).

Герої ланцюжком говорять слова:

Існує книг багато на землі,

Вони цікаві, мудрі та повчальні.

Та кожен з нас, великий чи малий,

Казки читає — дуже вони гарні.

Казка — це світ чарівний та незнаний,

Казка — це диво, сповнене краси.

Поринуть в казку — це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для душі.

У казці звірі свою мову мають,

Дерева розмовляють, мов живі.

Добро і правда завжди зло долають,

Тому і люблять казку діти всі.

Сьогодні в нас не просто свято казки,

Складати іспит будемо разом.

Не забувайте, що ми ще маленькі,

Оцінки нам поставте ви гарненькі.

Категорія: Мої статті | Додав: homevat (16.06.2014)
Переглядів: 4311 | Коментарі: 8 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: